«Земле Шевченкова, земле Франкова, вічна твоя соловейкова мова»

Одна вона у нас така -
Уся співуча і дзвінка,

Уся плакуча і гримуча
Хоч без лаврового вікна.

(Т. Шевченко)

Вона сильна, могутня, вільна, красива, барвиста, тепла, батьківська, чудова, багата, приємна, милозвучна, чарівна,  неповторна – і все це про неї: про нашу співучу рідну мову. Адже саме завдяки мові ми спілкуємось, читаємо, пишемо один одному листи, вітаємо зі святами,  виказуємо співчуття, передаємо найтонші відтінки думок і почуттів. Мова – наша національна гордість, яку ми плекаємо та якою ми пишаємось. І як з’ясувалось, це не просто гарні слова, а генетичний код громади Покровського мікрорайону. Бібліотека-філія №5, готуючи День інформації До Міжнародного дня рідної мови «Земле Шевченкова, земле Франкова, вічна твоя соловейкова мова», навіть не очікувала на бурхливий прояв патріотизму. Майже кожен читач від найменшого до найповажнішого залишив на «Мапі думок» своє відношення до української мови. Громада активно складала прислів’я, розгадували кросворд та розв’язувала мовні загадки.

Учні олександрійського професійного ліцею завітали на мовний ренесанс «Світиться від роду до роду, мова мого народу». Присутні змагались за звання кращого знавця рідної мови, виступали редакторами та перекладачами, ерудитами крилатих висловів й фразеологізмів,були кмітливими та уважними під час вікторини «Мовний атракціон» та гри «Словоутворення».

Жителі мікрорайону погодились із думкою вчених, що наша генетична пам’ять тісно пов’язана із мовою, яка може прокинутись у генах навіть через кілька поколінь. Варто лише нею спілкуватися, думати та мріяти, дивуватись і любити.