Веселий пересмішник – щира душа України

         

Англійський етнограф та археолог Джон Леббок  зазначив: «Гумор – це рятівний круг на хвилях життя». І дійсно, людство тисячоліттями зберігає й передає наступним поколінням веселі казки, дотепні історії, жартівливі пісні, кумедні небилиці, смішні афоризми, анекдоти та жарти. Адже, коли людина сміється – вона не тільки стає добрішою, а й просто стає легше на душі. Тому, для  учнів ОПЛ (Гр. №К-27) бібліотекар Воробйова Н. В. підготувала літературну зустріч «Веселий пересмішник – щира душа України » до 61-річниці  від дня смерті видатного українського гумориста Остапа Вишні.

Протягом усього свого життя він виступав як талановитий і неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного життя. Недаремно його називали «королем українського тиражу».

Присутні із захватом слухали про незламного оптиміста, якому довелось пройти через пекельні тортури репресій, заслань, але залишитися доброю, чутливою людиною, здатною прийти на допомоги жертвуючи  не лише власним життям, а і життям коханої дружини  Варвари Олексіївни та доньки Марії.На підтвердження виступу учасникам було запропоновано переглянути такі уривки із документальної хроніки : «Портрет», «Невідомі сторінки з життя Остапа Вишні», «Розстріляне відродження. Остап Вишня».На завершення зустрічі присутні пригадали кращі усмішки, та ще раз переконались, що посмішка лише за одну мить може змінити настрій будь якої людини.

Голодомор 1932 – 1933 років – найбільша історична катастрофа України ХХ століття

         Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

        Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

         Так, 16 березня в бібліотеці була проведена історична година  « Голодомор 1932 – 1933 років – найбільша історична катастрофа України ХХ століття ». Ведучі заходу ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.

        Для присутніх було презентовано медіа-вернісаж  «Голод 33-го», на якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії.

         Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні. Учні по черзі зачитували хвилюючі спогади очевидців Голодомору. Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.

      Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.

Бібліотека - мій другий рідний дім

У кожнім серці небайдужім – безсмертне слово Кобзаря

                 2  березня  2017 року в бібліотеці - філії №5  відбувся масовий захід  - літературна година «У кожнім серці небайдужім – безсмертне слово Кобзаря». На заході були присутні учні ОПЛ та учні старших класів гімназії ім. Т. Г .Шевченка.       
                В історії кожного народу є імена, які   він свято береже у своїй пам’яті і з великою     любов’ю та повагою передає з покоління в       покоління. Є таке ім’я і у нашого народу —     Тарас Шевченко. Не було і немає в Україні       поета, який був би йому подібний. Не було у   неньки України сина, який так ніжно і               віддано любив свій народ і так страждав за     нього. Саме він зберіг і повернув народу           його  голос — українську мову.                Багато років пройшло після смерті        Тараса Шевченка. Але його поезії, його             картини забути неможливо. Вірші Кобзаря        завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень.              Учні  прослухали цікаву розповідь про життєвий шлях Шевченка від кріпака до вільної людини . Юнаки пізнавали Шевченка не тільки як геніального народного мислителя, основоположника нової української літератури, а й як великого художника. Документальний фільм ознайомил учнів про невідомі сторінки життя Т.Г.Шевченка                 Захід показав, що палкі слова Великого Кобзаря звучать і сьогодні свіжо та велично, закликаючи сучасників любити свій край, свою рідну Батьківщину.                 Учні декламували вірші, читали уривки із священної книги «Кобзар» та переглядали ілюстровані малюнки Т. Г. Шевченка.                 До заходу бібліотекарями була оформлена  яскрава книжкова виставка під назвою « У кожнім серці   небайдужім – безсмертне слово Кобзаря»  за  розділами:      -  шляхами Тарасової долі,      -  Слава Шевченка – слава України,      -  Крізь віки він будить дух народу.                 На якій були представлені книги про життя та творчість видатного Кобзаря та твори Т. Г. Шевченка.               Учасники заходу на перебій відповідали на запитання. А це значить, що Шевченко – сучасник для всіх поколінь. Бо він супутник свого народу і цілого людства, гордість та слава для України.