Летять роки, як білі журавлі,
Дзвенять, як ті волошки в житі.
Та не зникає слід їх на землі,
Якщо для добрих справ вони прожиті.
Пока ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть
не можливою. Нам здається, що завжди будемо молодими але. . . Роки минають
швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь і
дідусів.
Другий місяць осені починається з важливої дати. В усьому
світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошеного
Генеральною Асамблеєю ООН, а в Україні це також день ветерана.
В цей день бібліотекарі бібліотеки-філії № 5 разом з учнями Олександрійського
професійного ліцею віддають шану тому поколінню, яке вистраждало під чорним
крилом голодоморів, яке вистояло криваве пекло фашистської навали, яке
відбудувало зруйноване і допомагає творити майбутнє.
Учні згідні з тим, що молоде покоління повинно допомагати і шанувати
літніх людей, проявляти до них співчуття і піклування. Адже люди старшого
покоління є безцінним джерелом народної мудрості а їх практичний життєвий
досвід є взірцем для молодих людей.