Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
Так, 16 березня в бібліотеці була проведена історична година « Голодомор 1932 – 1933 років – найбільша історична катастрофа України ХХ століття ». Ведучі заходу ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому краї.
Для присутніх було презентовано медіа-вернісаж «Голод 33-го», на якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії.
Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «І пам’яті свіча не згасне…», під час якого бібліотекар ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні. Учні по черзі зачитували хвилюючі спогади очевидців Голодомору. Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
